Нестандартний погляд на міф про Нарциса (Наркіса) у розумінні видатного філософа Г.С.Сковороди. Егоїзм - це незовсім негативне в нас.
Вітаю Вас у своєму блозі! Маю надію, знайдете цікаву для себе інформацію із зарубіжної літератури, мистецтва і не тільки!
середу, 25 березня 2020 р.
Сковорода_Наркіс (уривок)
Нестандартний погляд на міф про Нарциса (Наркіса) у розумінні видатного філософа Г.С.Сковороди. Егоїзм - це незовсім негативне в нас.
Навіщо та як читати «Фауста» Й.В. Ґете?
"Фауст"
Й.В. Ґете – це європейський і світовий шедевр. Видатний німецький філософ
і літератор писав твір з 1773 по 1831 р. і, зрозуміло, що це твір не для
розваги. Як же ж його сприйняти сучасним підліткам, щоб залишилися приємні
враження і виникло бажання перечитати цей твір знову в же дорослішому віці? Пропоную декілька мотиваційних речей.
Ми живемо в
еру інформаційних технологій. У будь-який час можемо дізнатися про все, чого
тільки наша душа забажає. В інтернеті шукаємо від прогнозу погоди до, не знаю,
скажімо, технології зварювання металів. І в якийсь момент з'являється смілива
думка (а деякі студенти мені про це говорили!): "А навіщо системна освіта
в школі, якщо все потрібне шукаємо в інтернеті. Який сенс?" І тут ви
відчуваєте щось подібне до того, що відчув вічний образ, ґетівський Фауст.
Щоправда, у нього не було інтернету, але він сам "до краю всіх наук
дійшов", але сенс життя йому так і не відкрився. І читач, услід за
Фаустом, у супроводі неоднозначного Мефістофеля, поринає у незбагненні пошуки
істини існування, насолод і справжнього людського щастя. Ще не стало цікаво?
Тоді йдемо далі.
У
трагедії-поемі є місце історії кохання: Фауст закохується в Маргариту (таке ж
жіноче ім'я обере для свого роману про майстра М.Булгаков!). Кохання пройде ряд
випробувань, але на все ж на тому світі пара буде разом.
Фантастичні
елементи твору видадуться приємними й захопливими для любителів фентезійного
чтива. Чого тільки не витівлятиме Мефістофель, щоб ощасливити свого потенційного
раба в потойбіччі – Фауста!
У будь-якому
віці ми хочемо якось позиціонувати себе, з часом з'являються питання:
"Як стати щасливим?", а, можливо, ще й глибше: "У чому сенс
існування людини?" і тому подібне. Вибачте за спойлер → Відповідь на це
питання автор дає в останньому монолозі:
Лиш той життя
і волі гідний,
Хто б'ється
день за днем за них.
Нехай же вік
і молоде й старе
Життєві блага
з бою тут бере.
Коли б
побачив, що стою
З народом
вільним в вільному краю,
Я міг би в
захваті гукнути:
Спинись, хвилино,
гарна ти!
Ніяка
вічність не поглине
Мої діла, мої
труди!
Провидячи те
щасне майбуття,
Вкушаю я
найвищу мить життя.
Сучасна
людина, маючи доступ майже до всіх знань, буде натхненною, що її діла оцінять
інші, і розвиватися, творити своє, неповторне – потрібно. А доба Просвітництва здається схожою на добу інформаційних технологій (у яку живемо ми) своєю увагою до знань.
Читати раджу,
звичайно, найкращий у світі переклад геніального М.Лукаша. Дійсно сприймається
легко і захоплююче. Хоча, якщо знаєте німецьку, то будь ласка!
Ще раджу
прочитати теоретичний матеріал у підручнику Ю. Ковбасенка "Зарубіжна
література", 11 клас, 2019 р.
ПРИЄМНОГО
ЧИТАННЯ КЛАСИКИ!
Підписатися на:
Дописи (Atom)