Світ зникне... Що йому далі робити під сонцем? Припустивши, що він продовжує тривати матеріально, чи можна зробити висновок, що це гідне існування? Техніка настільки американізує нас, прогрес настільки атрофує в нас духовність, що ніякі криваві, блюзнірські та протиприродні мрії фантазерів не зможуть порівнятися з наслідками. Це станеться від опошлення сердець... Час цей близький. Хто знає, чи не прийшов він уже і чи не заважає наша товстошкірість його розпізнати?
Ш. Бодлер «Моє оголене серце», 1851
Програмові поезії Шарля Бодлера читай тут http://shalash.dp.ua/index.php/10-biblioteka/10b-zarubeg-lit/1200-sharl-bodler-poeziya
Вражаюче!
ВідповістиВидалити