Фрідріх Шиллер "Вільгельм Телль"

Визначальні цитати з народної драми "Вільгельм Телль"
Ідея національної єдності
Гертруда 
Я полагаю,было б хорошо
Совет держать вам всем, кто честно мыслит,
Как это иго сбросить навсегда.
Убеждена, господь вас не оставит,
Он в правом деле - щит вам и оплот.
...
Вальтер Фюрст
Будь три страны, - как мы втроём, - в согласье,
Мы многое свершили бы тогда.
...
Аттингаузен
Но кто ж спасти вас должен?
Вальтер Фюрст
              Мы же сами.
Вот выслушайте! Дали три страны
Друг другу слово выгнать всех тиранов. 
Сімейні цінності
Рыбак
Чтобы стрелу пустить в дитя родное - 
Нет, к этому отцов не принуждали!
Ну,как природе тут не разъяриться
И не восстать?
...
Телль (стосовно вбивства імператора)
       Он ваш дядя,
Ваш император был! И как вас терпит 
Земля! И как ещё вам светит солнце! 
Патріотизм до свого народу
Аттингаузен
Будь горд сознаньем, чей ты соплеменник!
Не променяй же на ничтожный блеск
Ты неподдельный жемчуг высшей части -
Стать во главе свободного народа!
...
Берта
                                           Разве есть
Милей отчизны что-нибудь на свете?
Есть разве долг прекрасней, благородней,
Чем быть щитом безвинного народа
И угнетённых защищать права?
...
Где счастье для народа, лучше видит
Он сам, его спасает здравый смысл
...
Природе вашей верность сохраните.
Займите вам назначенное место!
За свой народ, за родину вступитесь,
Сражайтесь за святые их права!
Мотив свободи та боротьби за неї
Аттингаузен
Нет, если кровь пролить придется нам,
То лучше за себя: поверь, свобода
Куда дешевле рабства обойдется.
...
Сперва узнай, какие пастухи!
(...) Пусть нам посмеют иго навязать,
Когда его нести мы не хотим!... 
...
Телль
Лучше за спиною 
Пусть будут ледники, чем злые люди...
Телль (спочатку)
...змеи не троньте -
И не ужалит. Утомятся сами,
Увидя наших стран невозмутимость. 
Телль (після примусу Геслера стріляти в яблуко на голові вланого сина)
И смирному спокойно не прожить,
Коль он соседу злому неугоден.
Шиллер Ф. Вильгельм Телль. Орлеанская дева: Драмы. - Л. : Лениздат,1983. - 304 с. (Школьная библиотека)

Катерина Білокур. Квіти як сенс життя

Матеріали для розробки заходу, присвяченого 

українській художниці Катерині Василівні Білокур

Чи може жінка стати художником? Для нас, людей ХХІ ст., відповідь є однозначно ствердною. Але Катерині Білокур усе своє життя потрібно було це доводити. У різних закладах культури та освіти важливо проводити заходи, присвячені цій не просто талановитій художниці з української глибинки, яка прославилась своїми картинами на увесь світ, а справді геніальній, особливій жінці – Катерині Василівні Білокур, для якої справді квіти стали сенсом життя. Цікавим і змістовним є наступне відео про життя видатної художниці.

Доля Катерини Василівни склалася так, що вона не мала своїх власних дітей. Але всю любов, на яку здатне було її велике щире серце вона віддала квітам, яких ніколи не рвала, а малювала так, ніби кожна квіточка, кожна травинка – це маленький янгол із золотавим ореолом.

Поезія Ганни Чубач «Діти Катерини Білокур»

Богданівка – не Богом дане,
Не чортом прокляте село,
А та земля, де на світанні
Найбільше квітів розцвіло.
І гомонять вони, як люди,
І мова їхня – голосна.
Таких квіток ніде не буде,
Хіба що вицвітуть у снах.
Такі – не хиляться, не в’януть,
Таких морози не приб’ють.
І навіть росами тумани
Перед світанком не заллють.
На них немає ні пилинки.
Це їх не можна не любить
Це їх самотня добра жінка
Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий
Зітхають крильцями бджоли.
Лиш чорнобривчик кароокий
Ще не говорить, бо малий.
Але і він – уже сміється,
І тулить личко до листа,
І сам собі таким здається,
Як хтіли пензель і рука.
Його сестра, струнка жоржинка,
Усім розказує про те,
Що мама їхня – Катерина,
Що серце в неї – золоте.
В родинній злагоді – довірі,
Чи тепле літо, чи зима
Гуляють квіти на подвір’ї,
А хтось казав – «дітей нема»
А то збираються, ідуть,
Щоб дивувать красою світ.
А їх очікують сусіди
Та бур’янець коло воріт.

Вони вертаються, бо знають:

Яким не був би інший світ,

А квітка мальви спочиває,
Коли схиляється на пліт.

Особливо Катерина Василівна любила малювати квіти, вона вважала їх живими істотами, очима землі, своїми діточками. Майстриня ніколи не рвала квіти в букети, лише іноді була змушена зірвати одненьку квіточку, поставити в склянку з водою і змалювати, залишивши напис на картині «малювала з натури Катря Білокур». Зривала лише цілющі квіти й трави для лікування на Трійцю, щоб встелити долівку в хаті любистком, чебрецем, м’ятою. Усе життя вона садила, висівала квіти у квітнику біля хати, на городі. І сьогодні квітують рожі, нагідки, кручені паничі, троянди, айстри,чорнобривці на подвір’ї музею-садиби К.Білокур у Богданівці.

Дерева і сусіди свідки,

Що ради малювань вона

Ніколи не зірвала квітки –

Ні ружі, ані стоян.

                    В.Юхимович      

   

Чи є на світі людина, яка б не любила квітів? Певно, немає! Кожен з нас з нетерпінням чекає своєї улюбленої пори року – весни, літа чи осені, аби помилуватися квітами. А в Києві є таке святе місце, де одночасно «цвітуть» в одній картині квіти різних пір року, зібрані у фантастичні букети буйною уявою художниці – це територія Свято-Успенської Лаври, державний музей українського народного декоративного мистецтва, зал творів народної художниці України Катерини Василівни Білокур. Не маючи ні вчителів, ні спеціальних підручників, вона вирішила вчитися в природи: «Я на матір-природу дивилася і в неї багато й на фарби тони й півтони вчилася».

Катерина Василівна, крім того, що створювала справжні шедеври малярства, постійно займалася самоосвітою. Проста жінка з Богданівки читала твори І.Франка, М.Коцюбинського, В.Стефаника, Г.Гейне, В.Гете і свої враження переливала у свої твори, а також у листи до друзів і знайомих. ЇЇ листи вражають не лише точними й глибокими характеристиками подій, людей, мистецьких творів своїх і чужих, а й глибокою філософською мудрістю в поглядах на життя і його найбільші цінності. Ці листи, на думку багатьох письменників, зокрема Олеся Гончара, Миколи Бажана щось більше, ніж література. Вони, писав Микола Бажан, «наче сплески світла осяюють ту незбагненну, загадкову путь, яку проходить творчий геній, таємниче зароджений в якійсь людській істоті і, не зважаючи на дошкульні терни, завади, перешкоди, розцвілий і стверджений своїми виношеними, вистражданими свідченнями правди життя і краси <…> Листи жінки, яка навіть не вчилася в початковій школі, такі ж талановиті, як і її картини».

Сьогодні ми схиляємо низько голову перед великим талантом, перед жінкою-художницею, перед Катериною Білокур, яка для нас творила красу, талант її житиме вічно. Катерина Василівна любила кожну квітку, кожний пагінець і не могла їх зірвати. Не тому, що її вчили це робити, а тому, що Катерина Василівна просто не могла по-іншому. Вона хотіла стати талановитою художницею, і стала геніальною, самобутньою, неповторною художницею. Бажаю і вам мати свою власну ціль у житті (щоб поруч з вами були люди, які підтримували й розуміли вашу ціль), а потім, незважаючи на всі перепони на шляху, з успіхом досягти цієї мети! 

Пісні, які можна використати під час заходу:

О.Петрусенко "Чи я в лузі не калина" (Українська народна пісня)

О.Пономарьов "Три поради"  (сл. Ю.Рибчинський, муз. І.Шамо) 

Вікторина

1) «Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми б змусили б заговорити про неї весь світ». Кому належать ці слова?

Відповідь. 1954 рік. Париж. Міжнародна виставка ЮНЕСКО у Французькому національному музеї «Лувр». Європа знайомиться з творами Катерини Білокур.  Роботи неосвіченої української селянки зацікавили, вразили славнозвісного Пабло Пікассо.

2) Саморобні пензлики. Рослинні фарби. Як ви їх уявляєте? З чого робила Катерина Білокур фарби?

Відповідь. З буряків, калини, бузини, цибулі, різних трав.

3) З чого Катерина Василівна робила пензлики?

4) Що любила малювати Катерина Білокур?

Відповідь. Малювала Катерина Білокур переважно квіти, вчилася їх компонувати, поєднувати. «Квіти, як і люди, – казала К. Білокур – живі, мають душу! Тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, сидячи біля стеблини чи куща, бо вважала, що зірвана квітка – вже не квітка». Закохана в дивосвіт квітів, жінка йде за 30 км пішки під Пирятин, аби там побачити, як цвіте конвалія.

5) Назвіть картини Катерини Білокур (за кожну назву – фішка).

6) Перерахуйте квіти, які зображені на полотні «Квіти за тином» (за кожну назву – фішка).

7) Де навчалася Катерина Білокур?

Ніде, тільки самоосвіта.

Реферат? Так це ж просто!

Вам же ж НЕ подобається бути злодіями, чи не так?
А скачували готовий файл реферату з інтернету чи переписували твір з чарівної книги "Готові домашні завдання"?
Я не буду вас критикувати, якщо ви стверджувально відповіли на друге запитання, але допоможу, якщо ви відповіли "так" на перше. Списування без посилання - це крадіжка. А щоб перестати бути злодієми, потрібно просто навчитися писати реферати.
 Реферат як один із видів самостійної роботи студентів та школярів з роками не втрачає своєї популярності, тому що з його допомогою:
а) ви вчитеся вибирати тільки потрібне з великої кількості інформації;
б) стаєте більш впевненими у своїх знаннях, адже вдумливо їх засвоїли;
в) розвиваєте все найпотрібніше для подальшої роботи на професійній ниві;
г) долаєте перший важливий крок до "науки".
Хай вас не лякає слово "наука"! Адже наковцями не народжуються, а стають. А ви вже на 100% впевнені, ким можете стати в майбутньому? Ні? То перевірте себе, дослідіть свої можливості! Ви спробуйте зробити реферат, адже краще один раз спробувати, ніж сто разів казати собі "У тебе нічого б не вийшло!", а іншим "Якби я захотів...". Як говорить російська приказка "ПОПЫТКА - НЕ ПЫТКА" (я б переклала так "ЗА СПРОБУ - НЕ ОТРИМАЄШ В ЛОБА").
Тож вперед усі ті, кому нестерпне по відношенню до себе слово "злодій"!
 Що ж таке реферат взагалі? У «Тлумачному словнику української мови» дається таке визначення: «Реферат (від лат. referrаte – доповідати, повідомляти) – 1) короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, статті та ін.; 2) доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел». 

Створення успішного реферату залежить від дотримання всіх вимог до підготовки.
1. Вибір теми. Вибираємо тему, яка для вас є найбільш зрозумілою та найбільш цікавою саме для вас. Це є дуже важливо, адже написання реферату повинно стати дійсно творчою роботою.
2. Опрацювання джерел з даної теми. Вам допоможе в цьому фахівець із цієї теми, бібліотека і, звичайно, сайт Вікіпедія та пошукова система. Щодо останніх пунтктів потрібно запам'ятати: доступ до розміщення матеріалів в інтернеті мають ну дуже багато людей (і компетентних, і "не дуже"). Більше того, кожна пошукова система розроблена теж людьми, у яких є свої інтереси й певна репутація. Щоб обрати достовірну інформацію, опрацьовуйте першоджерела (книги, збірники наукових статей) з конкретним автором. Обминайте сумнівні сайти із випливаючою рекламою, на яких "виставлено все", але без згоди автора або взагалі без посилань на конкретне джерело. Цікаво, що й самі статті на сайті Вікіпедії створені за принципом реферату. Українська Вікіпедія - це широке поле для роботи, в першу для нас, українців, то ж долучайтеся до цієї захоплюючої та необхідної роботи!
3. Складання плану й оформлення списку використаної літератури. Гарно продуманий план - запорука успіху в будь-якій справі. В основному тексті реферату ви вказуєте просто автора думки. Але час не стоїть на місці, на різних етапах своєї роботи науковці розширюють, доповнюють, а той повністю змінюють попердні висновки, зазначаючи про це у своїх працях. Ось чому є дуже важливим дотримання вимог до списку джерел, правильне зазначення автора,  назви його роботи, рік, місце і тип видання.     
4. Процес написання реферату. Склавши план, ви вже знаєте, щО вам конкретно потрібно шукати в кожному джерелі. Вибрали слушні думки й переробили їх таким чином, щоб залишити лише їхню суть, вказавши прізвище та ініціали автора ("Слушною є думка Іванова Я.М. про те, що ..." т.п.). Якщо ви використовуєте дослівний текст, то оформлюємо його, як цитату.
5. Оформлення вступу до реферату. У вступі потрібно вказати актуальність вашого дослідження, вказавши імена авторитетних дослідників, праці яких присвячені обраній темі. Можна почати: "Актуальність даної роботи полягає в тому..." або завершити абзац "...що й визначає актуальність даного дослідження" тощо. Обов'язково орієнтуючись на тему реферату сформулюйте мету реферату, а пункти плану "допоможуть" сформулювати завдання, які ви ставите в роботі. Незайвим буде сформулювати гіпотезу, яку можна підтвердити або спростувати у висновках.
6. Власні висновки та виправлення недоліків. Зробіть власний висновок. Ви прочитали багато, ретельно опрацювали джерела, то ж не бійтеся написати свою власну думку стосовно вивченого. Хай її хтось вважатиме "кострубатою", але це ВАША ВЛАСНА думка.
7. Захист реферату. Перечитайте реферат і напишіть його стислий переказ за поданим у ньому ж планом. Тільки найголовніше + мета вашої роботи й висновки.
Бажаю успіху!
Див. також
Вимоги і методичні рекомендації щодо написання реферату

 Оформлення реферату

Проблеми ХІХ століття зараз неактуальні?

Світ зникне... Що йому далі робити під сонцем? Припустивши, що він продовжує тривати матеріально, чи можна зробити висновок, що це гідне існування? Техніка настільки американізує нас, прогрес настільки атрофує в нас духовність, що ніякі криваві, блюзнірські та протиприродні мрії фантазерів не зможуть порівнятися з наслідками. Це станеться від опошлення сердець... Час цей близький. Хто знає, чи не прийшов він уже і чи не заважає наша товстошкірість його розпізнати?

Ш. Бодлер «Моє оголене серце», 1851

Програмові поезії Шарля Бодлера читай тут http://shalash.dp.ua/index.php/10-biblioteka/10b-zarubeg-lit/1200-sharl-bodler-poeziya